Догляд за новонародженим і немовлям
Правильний догляд важливий для здоров’я немовляти, його щоденного комфорту й поведінки. Шкіра — один із перших способів контакту новонародженого з довкіллям, а її вигляд і стан можуть дати корисну інформацію про здоров’я дитини.

Зміст статті
Ніжна шкіра потребує особливої уваги
Організм новонародженого ще незрілий, що особливо помітно за властивостями шкіри. Вона в кілька разів тонша, ніж у дорослих, а сальні залози ще не повністю розвинені й виробляють недостатньо жиру. Недостатньо розвинений і захисний кератиновий шар, який допомагає підтримувати шкірний бар’єр.
Водночас шкіра немовляти щодня контактує із сечею, калом і вологою, а також схильна до пересихання. Тому правильна гігієна передбачає не лише видалення забруднень, а й збереження природного захисту шкіри.
Купання, переодягання та інші процедури догляду — це також нагода для близькості між батьками й дитиною. Ніжні дотики, спокійний голос, розмова та гра можуть перетворити щоденні справи на приємні спільні миті.
Підготовка до купання немовляти
Перш ніж починати купання, важливо підготувати все необхідне, щоб догляд проходив спокійно, без перерв і зайвого поспіху.
Під рукою мають бути великий м’який рушник, у який можна загорнути дитину, м’яке дитяче мило, якщо ви ним користуєтеся, м’яка рукавичка або серветка для миття, чиста вата, фізіологічний розчин, захисний крем, чистий одяг і підгузки. Серветки та інші матеріали, призначені для одноразового використання, повторно не використовують.
Завчасна підготовка дає змогу залишатися поруч із дитиною протягом усієї процедури й приділяти їй усю увагу.
Купання — це не лише підтримання чистоти. Воно може поєднувати ніжні дотики, масаж, гру, догляд за нігтями та, за потреби, підстригання волосся. Такі миті допомагають зблизитися, краще пізнати одне одного й отримати задоволення від спілкування.
Перше купання новонародженого
Уперше немовля повністю занурюють у ванночку після того, як відпаде пуповинний залишок і загоїться пупкова ранка.
До цього щоденну гігієну підтримують, по черзі обмиваючи окремі частини тіла на відповідній поверхні. Такий догляд дає змогу зберігати чистоту, не занурюючи дитину всім тілом у воду.
Миють поступово: починають із голови й обличчя, очищають очі, вуха, ніс і шкірні складки на шиї, а потім переходять до пупка та ділянки під підгузком.
Важливо діяти ніжно й залишати дитину розкритою якомога менше часу.
Обмивання немовляти на сповивальному матрацику
Для обмивання можна використовувати м’яку махрову рукавичку, змочену теплою водою. Дитину кладуть на стійку поверхню, придатну для переодягання, застелену м’якою бавовняною пелюшкою.
Починають з обережного очищення очей. Вологою рукавичкою проводять по повіках від зовнішнього куточка ока до внутрішнього. Потім миють решту обличчя й обережно висушують його, легко промокаючи рушником.
У перші три місяці життя для купання новонародженого й немовляти раннього віку достатньо води. Спеціальне дитяче мило використовують переважно для очищення ділянки під підгузком.
Якщо мило все ж використовують, спосіб миття слід пристосувати до чутливості дитячої шкіри.
Однією рукою підтримують тіло й голову немовляти, а другою ніжно миють його м’якою рукавичкою. Після миття голови потрібно змити можливі залишки мила й обережно її висушити.
Далі миють шию, груди, руки та ноги. Частини тіла, які в цей момент не миють, корисно накривати рушником, щоб дитина зберігала тепло. Якщо використовували мило, його потрібно ретельно змити, а шкіру висушити ніжними промокальними рухами.
Щоб помити задню поверхню тіла, немовля обережно перевертають і ненадовго кладуть на животик, увесь час підтримуючи. Миють задню поверхню шиї та спину, а потім споліскують і висушують шкіру.
Після загоєння пупкової ранки в пупку можуть накопичуватися дрібні волокна одягу та інші забруднення. Їх можна обережно видалити ватною паличкою з фізіологічним розчином.
Наприкінці дитину знову перевертають на спину, знімають підгузок і переходять до догляду за статевими органами та сідницями.
Гігієна статевих органів і ділянки під підгузком
Статеві органи та сідниці потрібно очищати обережно, враховуючи чутливість шкіри й можливість перенесення мікроорганізмів.
Миття починають зі статевих органів і завершують сідницями. Така послідовність особливо важлива через бактерії, які природно містяться навколо анального отвору.
Догляд за статевими органами дівчаток
Під час підмивання дівчинки між великими статевими губами можна помітити скупчення відлущених клітин шкіри. Цю ділянку потрібно ніжно очистити стерильною марлею або м’якою ватою, змоченою звичайною водою чи відповідним очищувальним молочком.
Рухи завжди спрямовують спереду назад, тобто від статевих органів до сідниць. Для кожного наступного руху беруть новий шматочок марлі або вати.
Таке очищення зменшує ймовірність перенесення бактерій із ділянки ануса до отвору сечівника, а отже, і ризик їх потрапляння в сечові шляхи.
Догляд за статевими органами хлопчиків
У хлопчиків під крайньою плоттю статевого члена, або препуцієм, іноді можна побачити білуваті скупчення, які називають смегмою. Вони можуть нагадувати маленькі білі горбики під шкірою.
Догляд передбачає ніжне миття водою та видалення забруднень, до яких можна дістатися без зусилля.
Крайню плоть можна зміщувати лише настільки, наскільки вона рухається природно й без опору. Не слід силоміць відтягувати її або намагатися відокремити ділянки, які ще не відокремилися природним шляхом.
Після досягнення однорічного віку, якщо крайня плоть легко відсувається, для очищення можна використовувати воду й м’яке мило. Повна рухливість крайньої плоті розвивається поступово, і в багатьох хлопчиків вона може з’явитися приблизно у п’ять років.
Очищення сідниць
Сідниці миють останніми, особливо уважно очищаючи шкірні складки, де можуть залишатися сліди калу.
Миють і споліскують у напрямку від статевих органів до сідниць, після чого обережно промокають шкіру насухо.
Особливо важливо не залишати вологу навколо ануса та статевих органів, адже її накопичення може сприяти подразненню шкіри.
Купання немовляти у ванночці
Для купання зручні просторі ванночки з пласким дном: у них дитина має більше свободи рухів і комфортніше почувається у воді.
Перш ніж опускати немовля у ванночку, потрібно підготувати всі засоби та приладдя для догляду й розмістити їх під рукою.
Немовля ніколи не можна залишати саме у воді. Протягом усього купання дорослий має бути безпосередньо поруч із дитиною й постійно надійно її підтримувати.
Коли пупкова ранка загоїться, немовля можна купати, занурюючи у ванночку. Однією рукою підтримують голову й шию, а другою миють. Тіло має бути достатньо занурене у воду, щоб дитині було комфортно, а голову потрібно надійно утримувати над водою.
Миють від голови до нижніх частин тіла.
Особливу увагу слід приділити складкам на шиї, пахвам, спині, животику та ногам. Потрібно також помити між пальцями ніг і в складках позаду та нижче колін.
Після купання шкіру обережно висушують, починаючи з голови та ділянок за вухами, потім переходять до шиї й пахв, а далі — до пахвин, ніг і сідниць.
Температура води для купання
Немовляті зазвичай підходить вода, температура якої близька до температури тіла, тобто від 36 до 37 °C.
Температуру можна перевірити спеціальним термометром для води. Якщо його немає, приблизно оцінити тепло води можна, зануривши в неї лікоть.
Вода, яка дорослому спочатку здається трохи прохолодною, може відповідати температурі тіла немовляти. Надто тепла вода небажана, а велика різниця між температурою води й навколишнього повітря може викликати дискомфорт, коли дитину виймають із ванночки.
Температура в приміщенні
Приміщення, де купають дитину, має бути достатньо теплим, щоб після виходу з води вона не охолола різко.
Для купання вказують температуру в приміщенні приблизно 24 °C або діапазон близько 22–23 °C як належні умови для підтримання комфортного тепла.
Це особливо важливо взимку, зокрема в оселях, де після купання дитину переносять із теплої ванної кімнати до значно прохолоднішого приміщення.
Коли догляд завершено й починають одягати дитину, двері ванної кімнати можна ненадовго відчинити, щоб температура поступово наблизилася до температури кімнати, де дитина зазвичай перебуває або спить.
Для звичайної кімнатної температури вказують діапазон від 18 до 21 °C.
Як часто купати новонародженого й немовля?
У перші тижні немовля не обов’язково купати довго. Для підтримання гігієни може вистачити приблизно п’яти хвилин.
У міру зростання дитини купання може ставати дедалі приємнішою частиною щоденного розпорядку, з іграми та знайомством із водою, тому його тривалість можна поступово збільшувати.
У холодні місяці шкіра більш схильна до пересихання, тому повне купання рекомендують проводити рідше, ніж у періоди, коли шкіра менше зазнає впливу сухого повітря.
Незалежно від частоти купання у ванночці, ділянку під підгузком потрібно регулярно очищати під час його зміни.
Що робити, якщо немовля плаче під час купання?
Деяким немовлятам купання у ванночці подобається не відразу. Коли дитина починає плакати або виявляє сильний дискомфорт, батькам варто намагатися зберігати спокій.
Достатньо помити дитину настільки, наскільки дозволяють обставини, потім обережно вийняти її з води, загорнути в рушник і пригорнути до себе.
Наступні кілька днів гігієну можна підтримувати, обмиваючи дитину на сповивальному матрацику м’якою вологою рукавичкою або серветкою.
Після цього можна знову спробувати купання у ванночці.
Важливо, щоб купання не стало для дитини досвідом, пов’язаним із надмірним хвилюванням.
Коли найкраще купати немовля?
Немає єдиного часу доби, який підходив би кожній дитині.
Час купання можна пристосувати до сімейних звичок, щоденного ритму й настрою немовляти.
Для деяких сімей вечірнє купання — приємне завершення дня. Тепла вода, ніжні дотики та спокійна атмосфера можуть допомогти розслабитися й підготуватися до сну.
У деяких немовлят такий ритуал може бути пов’язаний і зі спокійнішим сном.
Коли починати мити дитину під душем?
Душ можна поступово вводити, коли дитина починає самостійно сидіти, що зазвичай відбувається у віці від шести до дев’яти місяців.
Перше знайомство зі струменем води має бути особливо делікатним, щоб немовля не злякалося.
Миття під душем, як і купання, має бути приємним. Якщо дитина боїться або сильно протестує, не слід наполягати на продовженні.
Рушники та рукавички для миття
Для догляду за немовлям найзручніший великий м’який рушник, у який після купання можна загорнути все тіло.
Рушники й рукавички для миття мають бути з м’яких матеріалів, наприклад бавовни або льону, і придатними для ретельного прання, кип’ятіння та прасування.
М’яка махрова рукавичка або відповідний шматочок тканини зручні для щоденного очищення.
Губки можуть бути приємними для змочування шкіри, але через їхню структуру важко повністю видалити забруднення, що накопичуються всередині. Тому перевагу віддають рукавичкам або м’яким шматочкам махрової тканини.
Приладдя для догляду має бути призначене лише для дитини: її рушниками й рукавичками не повинні користуватися інші члени родини.
Особливо важливо тримати їх чистими й сухими. Вологі рушники та рукавички можуть сприяти розмноженню бактерій і грибків, тому їх потрібно регулярно змінювати й підтримувати в чистоті.
Догляд за шкірою після купання
Після купання шкіру немовляти потрібно ретельно, але ніжно висушити.
Особливої уваги потребують новонароджені, насамперед у перший місяць життя, адже їхня шкіра дуже чутлива до вологи та подразнювальної дії сечі й калу.
Шкірні складки під пахвами, на шиї, у пахвинах та інших місцях, де шкіра торкається шкіри, потрібно добре висушувати. Вологі й теплі ділянки можуть сприяти розмноженню грибків і розвитку запалення.
Після висушування на шкіру під підгузком наносять відповідний захисний крем. Догляд слід також пристосувати до інших чутливих ділянок, зокрема складок і шкіри навколо вух.
На ретельно висушені складки можна нанести тонкий шар дитячої олійки, щоб зменшити тертя між поверхнями шкіри та ймовірність подразнення.
Не менш важливо вчасно змінювати підгузки, адже тривалий контакт шкіри з калом і сечею підвищує ймовірність подразнення.
Догляд за руками й нігтями немовляти
Шкіра дитячих рук схильна до пересихання, тому після миття для догляду можна використовувати крем на основі пантенолу.
Нігті новонародженого дуже маленькі й м’які, але можуть швидко рости.
У перші місяці регулярно підстригати їх потрібно не завжди. М’які кінчики нігтів, що відростають, іноді можна обережно відокремити.
Коли нігті потрібно вкоротити, використовують спеціальні дитячі ножиці із заокругленими кінцями. Зрізати нігті слід по прямій і не надто коротко.
У міру зростання дитини догляд за нігтями стає постійною частиною щотижневої гігієни.
Іноді ніготь вростає в навколишню шкіру, що може викликати почервоніння й набряк кінчика пальця. Незначні зміни такого типу можуть із часом минути самі, без спеціального лікування.
Очищення вух немовляти
Догляд за вухами передбачає очищення зовнішньої частини вуха, тобто вушної раковини, і ділянки за вухом.
Після миття особливо важливо добре висушити шкіру за вухами, де може затримуватися волога.
Не слід намагатися очищати внутрішню частину слухового проходу, тобто зовнішнього слухового каналу, ватними паличками чи іншими предметами.
Хоча ватні палички можуть здаватися безпечними, їх введення у слуховий прохід може спричинити травму.
Очищення носа немовляти
Для видалення дрібних забруднень із носа можна скрутити невеликий ватний джгутик, окремий для кожної ніздрі.
Вату змочують фізіологічним розчином; інший варіант — відповідний спрей із морською водою.
Підготовлений джгутик обережно прикладають усередині ніздрі й легко прокручують, щоб прибрати забруднення з доступної частини слизової оболонки носа.
Так само очищають іншу ніздрю, використовуючи окремий чистий шматочок вати.
Догляд після випорожнення
Після того як немовля випорожнилося, забруднені ділянки шкіри бажано очистити якнайшвидше.
Для підмивання можна використовувати струмінь ледь теплої проточної води. Особливо ретельно слід очистити складки та ділянки навколо ануса й статевих органів, а потім обережно висушити шкіру.
Вологі серветки без спирту й різких ароматів можуть бути зручною альтернативою, особливо після першого місяця життя.
Регулярна гігієна та своєчасна зміна підгузків допомагають запобігти тривалому контакту шкіри із сечею й калом.
Найпоширеніші зміни шкіри в новонароджених
У перші місяці життя на шкірі немовляти можуть з’являтися різні зміни. Багато з них тимчасові й минають самі, тоді як окремі потребують додаткового догляду або оцінки фахівця.
Міліуми та акне новонароджених
Міліуми — це дрібні білуваті або жовтуваті горбики на шкірі. Вони утворюються, коли невеликі скупчення шкірного матеріалу затримуються в неглибоких кишеньках під поверхнею шкіри.
Акне зазвичай проявляється помітнішими червоними або білими елементами висипу, а його появу пов’язують з активністю сальних залоз і гормональними змінами.
У багатьох дітей міліуми є вже при народженні, в інших вони з’являються протягом перших трьох-чотирьох тижнів життя. У дівчаток і хлопчиків вони трапляються однаково часто, тоді як акне новонароджених дещо частіше виникає у хлопчиків.
Надійного способу запобігти їх появі немає, але зазвичай ці зміни минають самі.
Не потрібно сильно терти шкіру чи наносити засоби лише для усунення цих змін, адже такі дії можуть спричинити додаткове подразнення.
Якщо акне не минуло протягом перших трьох місяців життя, рекомендується поговорити з лікарем.
Пелюшковий дерматит
Висип під підгузком, або пелюшковий дерматит, — поширена форма запалення шкіри на ділянці, яку вкриває підгузок.
Він може виникати протягом усього немовлячого віку, а часто його помічають між восьмим і десятим місяцями життя.
Його появі можуть сприяти різні обставини. Серед них — грибкова інфекція ротової порожнини, відома як молочниця, або кандидоз, застосування антибіотиків і зміни після введення прикорму.
Молочницю розпізнають за білуватим нальотом на язиці та слизовій оболонці ротової порожнини.
Появі пелюшкового дерматиту можуть також сприяти нові засоби для прання одягу, тісні підгузки, що натирають, недостатньо часта зміна підгузків, діарея та використання пластикових трусиків.
Коли захисна функція шкіри порушена, можуть приєднатися грибкові, а іноді й бактеріальні інфекції.
Як доглядати за шкірою при пелюшковому дерматиті?
При пелюшковому дерматиті особливо важливі частіша зміна підгузків, обережне очищення та повне висушування шкіри.
Якщо шкіра сильно почервоніла й подразнена, можна використовувати компреси, змочені фізіологічним розчином.
Корисно також час від часу залишати немовля без підгузка, щоб шкіра контактувала з повітрям. При цьому потрібно подбати про відповідну температуру в приміщенні.
Волога й тепло створюють сприятливі умови для розмноження грибків, зокрема Candida albicans, який може природно бути присутнім на шкірі та слизових оболонках.
Якщо запалення не вщухає, можливо, приєдналася грибкова інфекція. У вираженіших випадках потрібно звернутися по пораду до патронажної медсестри або педіатра, які можуть оцінити, чи потрібен крем проти грибкової або бактеріальної інфекції.
Відповідні протигрибкові засоби можуть допомогти усунути симптоми, якщо їх причиною є грибкова інфекція.
Висип через перегрівання
Висип, пов’язаний із перегріванням, зазвичай має вигляд дрібних блідих або рожевих елементів на шкірі.
Найчастіше його можна помітити на лобі, обличчі, у складках шиї, на грудях і руках.
Його поява часто пов’язана з надмірним укутуванням і вдяганням немовляти, тому в літні місяці він трапляється частіше.
Такий висип зазвичай минає сам і не потребує спеціального лікування.
Молочні кірочки в немовлят
Молочні кірочки часто трапляються в немовлят і виникають через підвищену активність сальних залоз.
На шкірі голови утворюються тонші або товстіші нашарування жирних лусочок, які можуть щільно прилягати до поверхні шкіри.
Молочні кірочки не є ознакою недостатньої гігієни й не вважаються хворобою, а належать до поширених фізіологічних змін немовлячого віку.
Утім, підтримувати чистоту важливо, адже розчісування й пошкодження шкіри можуть сприяти розмноженню мікроорганізмів і розвитку інфекції.
Як розм’якшити й видалити молочні кірочки?
Для розм’якшення нашарувань можна використовувати, наприклад, оливкову або мигдалеву олію.
Оливкова олія змащує й очищає шкіру голови, завдяки чому може полегшити відокремлення кірочок.
Ділянки з молочними кірочками можна обережно змастити ватою, просоченою олією, приблизно за тридцять хвилин до купання.
Якщо нашарування вкривають усю волосисту частину голови, олію можна нанести ввечері й надягнути бавовняну шапочку, щоб олія діяла протягом ночі.
Після цього розм’якшені лусочки можна ніжно видалити щіткою для волосся або гребінцем із густими зубцями перед миттям голови.
Надійного способу заздалегідь запобігти появі молочних кірочок немає, а деякі діти більш схильні до їх утворення.
Якщо зміни довго не минають або шкіра червоніє, іноді потрібно застосувати протигрибковий крем для волосистої частини голови.
Очищення ротової порожнини
Догляд за ротом немовляти стає особливо важливим, коли починають прорізуватися перші зуби й вводять прикорм.
Спочатку для очищення можна використовувати стерильну марлю, якою ніжно прибирають залишки їжі.
М’які дитячі зубні щітки вводять пізніше; у рекомендаціях із догляду згадується їх використання після досягнення вісімнадцяти місяців.
Як вибрати косметику для немовляти?
Шкіра новонародженого й немовляти особливо чутлива, тому засоби для догляду потрібно вибирати уважно.
Батьки часто хочуть, щоб дитина була чистою, охайною й приємно пахла. У відповідь виробники пропонують багато засобів із різними ароматами, кольорами, складом та упакуванням.
Однак привабливе упакування й інтенсивний аромат не є надійними показниками якості.
Шкіра немовляти має відносно велику площу порівняно з масою тіла, а її проникність відрізняється від проникності шкіри дорослих. Тому важливо уважно вибирати засоби, які безпосередньо контактують із нею.
Косметичні засоби не проходять тих самих процедур випробування й схвалення, що й ліки, а це ще одна причина для уважного вибору.
Під час купівлі слід звертати увагу на надійність виробника, стандарти виробництва та склад засобу.
Перевагу віддають засобам із простішим складом, без зайвих добавок, призначених переважно для надання кольору або запаху.
Мило й м’які засоби для миття
У найраніший період життя шкіру можна очищати водою та фізіологічним розчином, а використання мила й шампунів відкласти.
Якщо використовують засіб для миття, важливе значення має його pH, тобто рівень кислотності.
Для догляду за шкірою немовлят рекомендують нейтральні або слабокислі засоби з pH приблизно 5,5, що зазвичай зазначено на упакуванні.
Альтернативою звичайному милу є синдети, тобто синтетичні мийні засоби.
Вони можуть ефективно видаляти забруднення, а серед їхніх переваг — стабільність у жорсткій воді, нижчий рівень pH і краща переносимість чутливою шкірою.
Особливо корисними вони можуть бути для шкіри, схильної до хронічної екземи.
Шампуні й піни для ванни
Протягом першого року життя більшості немовлят не потрібно регулярно мити волосся шампунем.
Якщо волосся густіше або є особлива причина для використання шампуню, можна вибрати м’який дитячий засіб без синтетичних ароматизаторів, барвників і консервантів із вираженою подразнювальною дією.
Шампуні частіше починають використовувати після шостого місяця, коли волосся густішає й росте помітніше.
Особливо підходять засоби м’якої дії, які не подразнюють очі.
Піни для ванни не рекомендують у найранішому віці. Вони можуть містити мийні речовини, які видаляють захисний кислий шар шкіри та впливають на її природну бактеріальну флору.
Такі засоби можуть сприяти подразненню чутливих ділянок, зокрема запаленню статевих органів і сечової системи.
Їх використання передбачається лише пізніше, протягом другого року життя.
Дитячі олійки
Дитячі олійки використовують переважно для очищення шкіри та догляду за нею.
Серед натуральних олій згадуються арахісова олія та олія зародків пшениці, які містять незамінні жирні кислоти.
Вони можуть допомогти видалити забруднення й утворити тонкий захисний шар на поверхні шкіри.
Вологі серветки
Вологі серветки — зручний засіб для щоденного догляду, особливо під час зміни підгузків.
Вони можуть містити компоненти, які ніжно очищають шкіру, а також натуральні олії, призначені для захисту від пересихання й подразнення.
Деякі засоби містять пантенол, відомий також як провітамін B5, який використовують у засобах для підтримки відновлення пошкодженої шкіри.
Під час вибору слід уникати серветок зі спиртом та інтенсивними ароматами.
Захисні креми для ділянки під підгузком
Захисний крем призначений для догляду за шкірою, яка щодня контактує із сечею й калом.
Його наносять тонким шаром на попередньо очищену й висушену ділянку.
Якісні засоби можуть містити компоненти із захисною дією, наприклад оксид титану, а також пантенол, який використовують для підтримки відновлення шкіри.
Креми для обличчя й рук
Шкіра обличчя й рук зазнає впливу зовнішніх чинників протягом усього року.
Відповідні дитячі креми можуть допомогти зменшити пересихання й захистити шкіру від холоду, вітру та дії сонячного світла.
Їх застосування не обмежується лише зимою або періодами значних змін погоди.
Чому дитячу присипку використовують дедалі рідше?
З появою інших засобів для догляду дитяча присипка, або тальк, стала відігравати меншу роль у щоденній гігієні немовлят.
Особливе занепокоєння пов’язане з можливістю її вдихання під час нанесення, особливо коли присипку розпилюють на ділянці шиї, під пахвами та в інших шкірних складках.
Вдихання частинок тальку вважається шкідливим.
Догляд за шкірою, схильною до атопічного дерматиту
Немовлята, схильні до хронічної екземи, тобто атопічного дерматиту або нейродерміту, потребують особливої уваги під час купання та вибору засобів.
Для такої шкіри рекомендують обмежити купання до щонайбільше двох разів на тиждень, додаючи у воду відповідні засоби, які зменшують пересихання.
Після купання потрібно нанести відповідний захисний засіб.
Засоби найкраще вибирати відповідно до рекомендацій педіатра.
Складники, на які варто звернути увагу
Вибираючи дитячу косметику, потрібно перевіряти її склад, а не покладатися лише на вигляд, аромат або популярність.
Особливу обережність рекомендують щодо зайвих штучних барвників і ароматизаторів, а також компонентів, які можуть подразнювати чутливу шкіру.
Серед речовин, на які слід звернути увагу, називають DEA і TEA, окремі консерванти, зокрема парабени, кватерніум-15 та імідазолідинілсечовину, а також ментол, перцеву м’яту й цитрусові добавки.
Серед засобів захисту від ультрафіолетового випромінювання із захисним фактором SPF 15 або вище перевагу віддають засобам на основі мінеральних фільтрів, таких як діоксид титану й оксид цинку, оскільки деякі хімічні фільтри можуть викликати подразнення.
Обережність рекомендують і щодо засобів, які містять мінеральні, тобто парафінові, олії.
У випадку ланоліну важливо звертати увагу на чистоту сировини й можливі залишки пестицидів, серед яких згадуються ДДТ, ліндан і діазинон.
Антибактеріальне мило зазвичай не рекомендують для повсякденного догляду за дитячою шкірою.
Послідовність у виборі засобів для догляду
Купуючи дитячу косметику, найкраще вибирати якісні засоби надійних виробників, які дотримуються належних стандартів виробництва.
Важливо ознайомитися зі складом і вибрати засоби, що відповідають чутливості шкіри дитини.
Якщо певний засіб добре підходить дитині й дає задовільні результати, немає потреби змінювати його лише тому, що на ринку з’явився новіший засіб із привабливішим упакуванням або ароматом.


